 Троєщина — один із найвідоміших житлових масивів столиці, який давно став символом київських околиць. Однак за фасадом багатоповерхівок і сформованим іміджем ховається глибока історія, про яку знають не всі.
Щоб зрозуміти походження назви району, потрібно зазирнути у минуле. На місці сучасної Троєщини ще у XVIII столітті існувало село з такою ж назвою. За версією істориків, топонім міг походити або від давньоруського імені Трохим (Троха), або від прізвища родини, яка володіла цими землями. Саме це село й дало ім’я майбутньому житловому району Києва.
У 1970–1980-х роках на лівому березі Дніпра було вирішено звести масштабний житловий масив, який мав стати розв’язанням проблем перенаселеного центру міста. Так почалась активна забудова Троєщини: типові панельні багатоповерхівки швидко перетворили колишні сільські простори на густонаселений район.
На старті свого розвитку Троєщина розглядалася як проєкт майбутнього — місце для молодих родин і доступного житла. Але з часом на район лягла тінь соціальних проблем, які стали особливо відчутними у 1990-х роках. Відсутність метрополітену, нестача робочих місць, слабка інфраструктура та хвилі криміналу сформували доволі неоднозначну репутацію.
Втім, сьогодні ситуація поступово змінюється. Троєщина модернізується: будуються нові школи, відкриваються торгові центри, покращується транспортна інфраструктура, ведуться розмови про довгоочікуване метро. Район поступово позбувається стереотипів минулого.
Троєщина — це не лише спальний район. Це приклад урбаністичного розвитку Києва, віддзеркалення історичних процесів та змін у місті. Якщо дивитися глибше, то перед нами — не просто житловий масив, а частина культурної й соціальної мозаїки української столиці.
|
